Головна сторінка

... Учителю потрібно володіти величезним талантом любові до людини, безмежною любов'ю до своєї праці і перш за все до дітей, щоб на довгі роки зберегти бадьорість духу, ясність розуму, свіжість вражень, сприйнятливість почуттів — без цих якостей праця педагога перетвориться в муку.

                                                                                                      В.О.Сухомлинський

Методичні рекомендації

щодо викладання математики у 2015/2016 навчальному році

Біляніна О.Я., методист

науково-методичного центру

природничо-математичних дисциплін ІППОЧО

              Галузь «математика» внесена до інваріантної складової Базового навчального плану 2015/2016 н.р. основної та старшої школи (Лист Міністерства освіти і науки України від 22.05.2015 № 1/9-253 " Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів", Наказ ДОН від 29.05.2015 р. №282 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2015/2016 навчального року»). «Математика» – обов’язковий предмет на державному рівні і є спільним для реалізації в усіх загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування і форм власності, які дають повну загальну середню освіту, тому математична компетентність внесена і до ключових, і до предметних (галузевих) компетентностей (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. № 1392).

                   Основним нормативним документом під час організації навчально-виховного процесу з математики у 2015/2016 н.р. є рекомендовані Міністерством освіти і науки України такі навчальні програми:

для 5-7 класів – нові програми: «Навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів: Математика; Інформатика. 5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. –96с.»;

для 8-9 класів – програми, надруковані у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-9 класи» (видавництво «Перун», Київ, 2005 р.) та інших фахових виданнях;

для 10-11 класів – програми, надруковані у посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)», видавництва «Ранок», Харків, 2011 р.

Зауважте! Навчальні програми, які визначені відповідними Державними стандартами, конкретизують для кожного класу:

• основні цілі предмета;
• опис змісту навчального матеріалу;
• очікувані результати щодо рівня навчальних досягнень учнів;
• рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;
• деталізують навчальний зміст (мінімальний обсяг), включаючи частину матеріалу, зміст якого не є обов’язковим для вивчення і не виноситься для контролю в темі (подано у квадратних дужках).

            Отже, основним питанням у педагогічній діяльності вчителя математики впродовж навчального року – дотримуватися основних цілей предмета, закладених у програмі, та якісно її виконувати.

Для ефективної організації навчально-виховного процесу з математики важливо вчителю/викладачу вдало укомплектувати методичну систему: цілі, зміст, засоби, форми і методи навчання. Основний зміст дібрано в підручниках, рекомендованих МОНУ, доповнення до яких здійснює вчитель/викладач самостійно, враховуючи вікові особливості та контингент учнів. Рекомендуємо використовувати посилання: http://iitzo.gov.ua/instytut-innovatsijnyh-tehnolohij-i-zmistu-osvity-poetapno-rozmischuje-pereliky-navchalnyh-prohram-pidruchnykiv-ta-navchalno-metodychnyh-posibnykiv-dlya-doshkilnyh-ta-zahalnoosvitnih-navchalnyh-zakla/, на якому Інститут інноваційних технологій і змісту освіти поетапно розміщує переліки навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені для практичного використання.

                        З результатами конкурсного відбору підручників для учнів 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів по кожній школі та підручнику окремо можна ознайомитися на сайті МОН за посиланням:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/povidomlennya/2015/06/12/rezultati-konkursnogo-vidboru/.

До умов підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу належать:

оснащений кабінет математики – простора світла естетично приваблива кімната, укомплектована однаковими меблями, ТЗН, стулчастими дошками, постійними та змінними стендами, яка є по-діловому корисною – з відповідним паспортом (поточним і перспективним плануванням) та навчально-методичним наповненням: різноманітне унаочнення, методична та дидактична література (не плагіат) та інше;

 календарно-тематичне планування з математики – зошит чи міні-брошура, сформована вчителем/викладачем самостійно, або фабричний варіант друку (розглянуте на методичному об’єднанні, погоджене заступником директора з н/в роботи та затверджене директором загальноосвітнього навчального закладу), в якій у вигляді таблиці відображено: зміст теми уроку (заняття), кількість визначених годин та дату їх проведення (заповнення усіх граф необхідно вдруковувати або вписувати ручкою (не олівцем), оскільки в іншому випадку мокра печатка ЗНЗ на документі буде не дійсною).

                Організація навчально-виховного процесу з математики у ЗНЗ області

У відповідності до додатка до листа Міністерства освіти і науки України від 26.06. 2015 р. № 1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році», листа МОНУ від 22.05.2015 № 1/9-253 " Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів" та наказу ДОН від 29.05.2015 р. №282 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2015/2016 навчального року» визначено діючі робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік:

для 5-7-х класів – Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН від 29.05.2014 № 664), зі змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додаток 8 та (чи) інші відповідно до спеціалізації);

для 8-9-х класів – Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

для 10-11-х класів – Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затверджені наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657.

Розподіл годин на вивчення математики у загальноосвітніх навчальних закладах:

(або див. додаток таблиця)

• Математика 5-6-і класи – по 4 години на тиждень;
• Алгебра 7 клас – 2 години на тиждень;
• Геометрія 7 клас – 2 години на тиждень;
• Алгебра 8-9-і класи – по 2 години на тиждень;
• Геометрія 8-9-і класи – по 2 години на тиждень;
• Алгебра 8-9-і класи (поглиблене вивчення) – по 5 годин на тиждень;
• Геометрія 8-9-і класи (поглиблене вивчення) – по 4 години на тиждень;
• Математика 10-11-і класи (рівень стандарту) – по 3 години на тиждень;
• Алгебра та початки аналізу 10-11-і класи (Академічний рівень) – по 2 години на тиждень;
•  Геометрія 10-11-і класи (Академічний рівень) – по 2 години на тиждень;
•  Алгебра та початки аналізу 10-11-і класи (Профільний рівень та поглиблене вивчення) – по 5 години на тиждень;
•  Геометрія 10-11-і класи (Профільний рівень та поглиблене вивчення) – по 4 години на тиждень.

Зауважте!

                    Наведений вище розподіл кількості годин на вивчення предмета є мінімальним.

                   У новому 2015/2016 навчальному році залишається вимога введення у ЗНЗ допрофільної підготовки та профільного навчання (такий вибір дозволяє забезпечити індивідуальну орієнтованість змісту освіти, враховувати особливості регіону, індивідуальні особливості учнів та їх індивідуальні освітні запити).

Кількість годин на викладання математики можна збільшити за рахунок варіативної складової Базового навчального плану, не збільшуючи навчальне навантаження учнів поза межі норм, що перевищують санітарно-гігієнічні, зберігаючи при цьому їх здоров’я. (Рішення щодо розподілу годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.)

                 Практика доводить, що найбільш раціонально навчальні години варіативної складової використовувати у такий спосіб:

в основній школі – для загальноосвітньої підготовки учнів, індивідуальних занять, консультацій, факультативного навчання;

у старшій школі – для здійснення профільного навчання.

           Рекомендуємо педагогам вибрати один із варіантів розподілу годин із варіативної складової (див. Методичні рекомендації щодо використання варіативної складової у 2015/2016 н.р. та переліку навчальних програм факультативних курсів та курсів за вибором для допрофільного та профільного навчання математики, які розміщені на сайті ІППО Чернівецької області (www.ippobuk.cv.ua). Особливо звертаємо увагу на викладання математики за програмою базового рівня у класах: суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю, окрім економічного профілю, де замість одного предмета «Математика» можуть вивчатися окремі два курси «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». Вивчивши запит підготовки випускників до ЗНО з математики, бажано для підсилення викладання предмета із варіативної частини додати хоча б 1 годину.

     Рекомендуємо педагогічним колективам навчальних закладів, з метою підвищення розвитку особистості, збільшувати кількість класів з профільним та поглибленим вивченням математики. Це сприяє ефективній підготовці до дорослого життя (формування в учнів стійкого інтересу до предмета, розвиток їх умінь мислити та навичок здійснювати правильні міркувальні операції (методи пізнання), які необхідні для вивчення математики та інших загальноосвітніх предметів). Зокрема, для учнів 5-9-х класів рекомендуємо вибирати факультативний курс «Логіка». Впровадження в школі такого факультативного курсу за рахунок варіативного компонента навчального плану сприятиме досягненню цілей: інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх логічного мислення, пам’яті, уяви, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи, отримувати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань. Оскільки, це курс, який є суттєвим доповненням профільного навчання математики і допомагає навчити учнів аналізу, синтезу, узагальненню, конкретизації, класифікації; індукції, дедукції, аналогії; роботі з поняттями та судженнями; методів доведення тверджень; формування гіпотез та побудови умовиводів, розвинути просторове мислення.

          З метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу та формування стійкого рівня навченості з математики, рекомендуємо в систему навчання, починаючи з 5-го класу, активно вводити тестові технології. При цьому бажано використовувати тестові завдання, друк яких рецензований та має відповідний дозвіл МОНУ або Вченої ради ІППОЧО на використання.

             У новому навчальному році рекомендуємо приділити більше уваги якості математичної освіти. Зауважуємо, що з 08 по 22 червня пройшов Всеукраїнський педагогічний інтерактивний марафон «Відкриті педагогічні студії “Якісна освіта — це…”». Записи вебінарів та презентації до них можна переглянути за такими посиланнями: «Сучасна стабільна лінія підручників» (спікер: Крижановський Олександр Феліксович)

 Відео: https://www.youtube.com/watch?v=x_fbHUoBGew; Презентація: http://www.slideshare.net/e-ranok_2010/ss-49314187
«Що, як і для чого вчити на уроках геометрії у 7-му класі» (спікер: Тадеєв В.О.) Відео: https://www.youtube.com/watch?v=7oP-WoRwmQY
Презентація: http://www.slideshare.net/e-ranok_2010/7-49314494

«Проблеми викладання математики в початковій та основній школі» (спікер: Гап'юк Я.Ф.)

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=WLLbGCAKBmo
Презентація: http://www.slideshare.net/e-ranok_2010/ss-49404183
«Кваліфікований вчитель плюс якісний підручник» (спікер: Якір Михайло Семенович )
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=Ci3VIVtDXkA
Презентація: http://www.slideshare.net/e-ranok_2010/3-49737953

«Розвантаження навчальних програм для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» та «Нормативне забезпечення навчально-виховного процесу в середній школі» (Спікери: фахівці МОН України Гладковський Роман Васильович, Євтушенко Раїса Іванівна, Кудренко Богдан Віталійович) Відео: https://www.youtube.com/watch?v=jblZWC8QcAY

             Для підвищення якості освіти й надалі відіграє урок та позакласна робота.

           Для підготовки та проведення продуктивного уроку основними завданнями кожного вчителя мають бути: 1) максимальне відпрацювання технологічного та методологічного процесів його ведення; 2) вдалий розподіл часу, у тому числі на організацію різної пізнавальної діяльності учнів; 3) добір форм організації диференційованого навчання (самостійної роботи, роботи в групах).

           Для позакласної роботи – ефективна організація розумової діяльності зі здібними дітьми, зокрема, покращення підготовки до Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики. У 2014/2015 Н.Р. на IV етапі перемогу вибороли двоє учасників – учні Чернівецького ліцею №1 (учителі – Жук І.В та Гуска О.С.).

З метою підвищення якості підготовки до участі в олімпіадах методичним службам рекомендуємо:

планувати проведення майстер-класів (по паралелях) з питань підготовки до олімпіади, у тому числі й для учителів математики району, міста Чернівці та Новодністровськ;

 організувати двомісячні навчально-тренувальні збори районних/міських команд,

користуватися блогом підготовки до олімпіади з математики (сайт ІППОЧО).

           Нагадуємо про щорічний математичний конкурс «Кенгуру», який проводить оргкомітет Міжнародного математичного конкурсу за єдиними завданнями у два етапи: у грудні – 1-й етап – Всеукраїнський – для учнів 2-6 класів; у березні – 2-й етап – Міжнародний – для учнів з 2-11 класів. Варто зазначити, що в порівнянні з минулорічними результатами, у 2014/2015 н.р. значно підвищилася об’єктивність у процедурі його проведення. Адже конкурс переслідує такі основні цілі: залучення учнів до цікавого і пізнавального світу математики та збудження інтересу до предмета. Відрадним є масова участь школярів нашої області у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру» – 12435 (17114 у мин.р.) учасників та у Всеукраїнському – 5614 (6687 у мин.р.) учасників, разом – 18049 учасників (23801 у минулому році), однак націлюємо вчительські колективи на підвищення уваги до конкурсу, особливо Міжнародного.

              Важливою оцінкою якості організації роботи з обдарованими дітьми є участь у Всеукраїнському турнірі юних математиків (ТЮМ-2015) чотирьох команд Чернівецької області: окрема команда Чернівецького ліцею №1, збірна команда міста Чернівці, окрема команда Глибоцького ліцею та збірна команда Сторожинецького району. Участь у турнірі – командні змагання школярів, які навчають вирішувати складні наукові та дослідницькі завдання, вміння рецензувати, опонувати та захищати розв'язки під час наукової дискусії. На високому рівні продемонстрували уміння працювати у співпраці групою усі команди, однак здобули перемогу дві: команда міста Чернівці (диплом ІІ ступеня) і команда Глибоцького ліцею (диплом ІІІ ступеня). Минулорічні учасники висловлювали свої побажання брати участь у таких змаганнях щорічно. Рекомендуємо у цьому навчальному році готуватися кожному району/місту до участі в обласному турнірі, який заплановано провести у вересні. Інформація про завдання на цьогорічні змагання ТЮМ знаходиться на сайті ІППОЧО та сайті ТЮМ ім. М.Ядренка.

Утримувати рівень навченості школярів допомагає проведення обов’язкового оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне (не менша трьох у кожному семестрі). Кожен із перелічених видів оцінювання має дату його проведення, окрім підсумкового: тематична та семестрова, які відповідно виставляються: на основі поточних оцінок, щомісячної оцінки за ведення зошита, письмових самостійних робіт і контрольної роботи – тематична (без дати); на основі тематичних – семестрова, а на основі семестрових – річна, при цьому оцінюються реальні досягнення учня, а не його середній бал. У цьому контексті, рекомендуємо використовувати ставлення до поточних оцінок визначних ініціаторів педагогіки Ш.А.Амонашвілі, С.М.Лисенкова, В.Ф.Шаталова та інших, які проголошують: «Який би слабкий клас нам не дістався, ми десятиріччями не ставили би дітям поганих оцінок, не скаржились батькам на учнів, – виявляється, так вчити можна, навіть більше, так вчити набагато легше. Поточні оцінки повинні стимулювати школярів, допомагати навчанню. Діти повинні відчувати радість успіху, навіть якщо успіх незначний, краще наголосити на слові «успіх», а не на слові «незначний».

              Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині (наказ МОНмолодьспорт від 13.04.2011 №329) для загальноосвітніх і профільних класів, для класів поглибленого вивчення математики та класів гуманітарного спрямування (сайт МОНУ).

            Сучасний ринок праці, здобуття якісної професійної освіти, потреба в продовженні освіти на наступних етапах, розв’язанні практичних задач ставлять відповідні вимоги до володіння математикою. Забезпечити якісне викладання зуміє той вчитель, який професійно під час навчання вирішуватиме ряд важливих завдань. Зокрема, вчитель зобов’язаний:

• створювати сприятливі умови для повноцінного виявлення особистісних функцій учнів та їх розвитку;
• формулювати чітку мету навчання, доступну до сприйняття учнями; вести постійну мотивацію навчання;
• навчати учня вчитися; свідомо й ефективно застосовувати математичні знання в іншій діяльності.

           Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних та інноваційних технологій на уроках математики, підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, результати моніторингу якості природничо-математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо організації роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів досвідчених учителів та інше друкуються на державному рівні – у науково-методичному журналі «Математика в рідній школі», в газетах «Математика» та «Математика в школах України» та на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua), а на обласному – в газеті «Освіта Буковини», журналі «Освітній простір Буковини» та сайтах ІППОЧО, ДОН ЧОДА.

           У підвищенні ефективності організації навчально-виховного процесу у ЗНЗ значну роль відіграє впровадження інноваційних технологій з використанням сучасних електронних засобів навчального призначення. Рекомендуємо користуватися сучасними програмними засобами: “Бібліотека електронних наочностей “Геометрія, 7-9 класи”, „Геометрія 10, 11”, програмно-методичний комплекс (ПМК) ТЕРМ VII-ІX (з алгебри для 7-9-х класів), педагогічний програмний засіб “Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів “ОЛІМП” тощо.

            Рекомендуємо, організовуючи навчально-виховний процес з математики у новому 2015/2016 навчальному році, вчителям/викладачам математики та відповідним координаторам:

1) підвищити якість виконання загальних завдань ЗНЗ II-III ступенів;

2) дотримуватися єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів під час виконання навчального плану з математики;

3) вважати основними педагогічними проблемами у 2015/2016 навчальному році особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи до навчання математики.

Враховуючи вищевикладене, пропонуємо розглянути подані матеріали на засіданнях районних/міських методичних об’єднань вчителів математики та прийняти відповідні рекомендації стосовно підвищення ефективності викладання математики у 2015/2016 навчальному році.

Додаток

Таблиця розподілу годин на вивчення математики у загальноосвітніх навчальних закладах:

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
	5 клас	6 клас	7 клас	8 клас	9 клас	8 клас (поглиблене вивчення)	9 клас (поглиблене вивчення)	10 клас	11 клас
Математика	4	4	–	–	–	–	–	–	–
Алгебра	–	–	2,5	2	2	5	5	–	–
Геометрія	–	–	1,5	2	2	4	4	–	–
Математика (Рівень стандарту)	–	–	–	–	–	–	–	3	3
Алгебра та початки аналізу (Академічний рівень)	–	–	–	–	–	–	–	2	3
Алгебра та початки аналізу (Профільний рівень та поглиблене вивчення)	–	–	–	–	–	–	–	5	5
Геометрія (Академічний рівень)	–	–	–	–	–	–	–	2	2
Геометрія (Профільний рівень та поглиблене вивчення)	–	–	–	–	–	–	–	4	4