Успіх дитини у навчанні, його почуття  власної  гідності - це вогник радості вашої  творчої праці. 

                                                                                                                        В.Сухомлинський

          До професії вчителя з повагою ставилися в усі часи. Мабуть, тому, що вчитель – це не просто високоосвічена людина, а насамперед той, хто вміє передати свої знання іншим, пояснити незрозуміле, знайти ключ до здібностей кожного учня.  Впевнена, що вчителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, вчитель – це не тільки Божий дар, а й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям.

       Оскільки я належу до династії вчителів математики ще з дитинства я була впевнена що буду як і мої батьки працювати в галузі освіти .

    Я вдячна долі що моїми вчителями математики були мої батьки , Андрієш І.К. і Андрієш А.В., які володіли  не лише досконалими знаннями але і були приділені богом особливим даром завдяки якому уміли достукатися до  серця кожної дитини і не шкодуючи сил, творчої наснаги , таланту вкладали в душі вихованців найбільші скарби – душевність , людяність , порядність. Ось чому я пишаюсь ними, продовжую їх шлях бо вчительська праця дуже цінна , клопітна, саме вчитель сіє те перше зерно знань яке проросте і в майбутньому дасть щедрий урожай людяності і професіоналізму.

           Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що і я буду чимось корисна для України. Почуваюся щасливою, коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли я бачу, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитина з радістю поспішає вранці до школи.  Увесь час пам’ятаю, що повинна бути для учнів зразком у всьому, тому постійно тримаю руку на пульсі сучасності.