Свято Останнього дзвоника
У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Воно радісне і водночас сумне. Радісне, бо закінчився навчальний рік. Попереду чудові літні канікули. А сумне, бо сьогодні останній востаннє пролунав для найстарших учнів – одинадцятикласників Молницької школи.
Сьогодні у школі останній ви раз,
Як учні. Вже завтра — як гості.
Згадаєте школу в житті ще не раз,
І роки прості і не прості.
Доріг вам відкрилось багато в житті,
Вони всі — з шкільної стежини.
Та важко забути людині оті
Найперші школярські години.
Як учні. Вже завтра — як гості.
Згадаєте школу в житті ще не раз,
І роки прості і не прості.
Доріг вам відкрилось багато в житті,
Вони всі — з шкільної стежини.
Та важко забути людині оті
Найперші школярські години.
Мій 11 клас